P.S.

Навіщо знов приходиш в мої сни?
Розпалюєш  іскру ще ледь жеврілу.

Її ніхто невзмозі погасить,

Бо й досі приміряю сукню білу.

Навіщо серця знов натягуєш струну?

Щоб ніжні звуки в голові моїй лунали,

Коли пригадую твій погляд, дотик губ, 

Згадаю, як під місяцем гуляли?

Згадаю... І кидає в дрож,

Тремчу і не знаходжу собі місця.

А на дворі уже не сніг, а дощ

Заповнює ту вазу аж по вінця.

Ту вазу, саме ту,

Що кришталем блистить і чистотою сяє.

Ніхто не осквернить ту чистоту,

Її чужий ніхто не заповняє,

Не заповняв і заповнять не стане

Бо та іскра жевріть не перестане,

І не порве ніхто струну.

.............................

Вибачаюсь, що не можу вірші писати, бо не можу словами передати почуття.