Знаєте, бувають такі моменти, коли проїдається.. рутина з'їдає з ріжками і ніжками.. поглинає і не подавиться. Мене вона не трогає, але дорогих мені людей - залюбки. Ненавиджу її. Вона руйнує все. А може то я все руйную? Не треба було те фото відсилати, я знала, але що поробиш, якщо я люблю їх такими які вони є, хай і мене полюблять..напевне. Я ніколи не старалася бути кращою, до того моменту, коли розбилась бутилка мартіні. А потім піщло поїхало... Знаєте, коли хочеться для нього бути найкращою.. Але вчора я зрозуміла, що ,не зважаючи на мою багату філологічну фантузію, все не так. Далеко не так як я думала. З його розмов можна було зрозуміти, що це саме те, він саме той, і я ...Він читає мої думки, продовжує початі мною речення, він знає скільки я  кладу цукру в чай, і запрошує на абсент, бо знає, що я каву не п'ю. Але вчора... Знаєте, бувають такі моменти, коли коли рутина проїдає... їсть собака, і не давиться. Мене вона не трогає, але його... Ненавиджу її... А може то все я? Я ніколи не старалась бути кращою, ніж я є.
Я тебе любю таким, який ти є. Таким.. люблю. І ти люби.. люби.. такою.